Герої не гинуть, герої живуть у віках.

Герої не гинуть, герої живуть у віках.

За рідну домівку поклали життя вірні діти,
герої, що завжди залишаться в наших серцях,
за землю, за матір зробили, що мали зробити,
герої не гинуть, герої живуть у віках.

         І знову, вже вшосте, педагогічний та учнівський колектив нашого училища у скорботі. Захищаючи рідну землю в зоні АТО загинув наш випускник, учень групи С10М Олександр Олександрович Сімонов.

Олександр народився 10.05.1993 року у селищі міського типу Смоліне Маловиськівського району Кіровоградської області.

У 2010 році закінчив Смолінську ЗОШ №2, після чого поступив до Кіровоградського вищого професійного училища №4, де здобув професію електрогазозварювальника. Потім навчання у Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства за фахом "автомеханік".

Про нього казали "людина - позитив", він майже не знав, що таке поганий настрій та завжди міг підбадьорити та підтримати друзів у важкі хвилини. Олександр захоплювався футболом, грав на позиції голкіпера у команді Шахтар (Смоліне).

21.05.2013 року хлопець був призваний на строкову службу, але вирішив не зупинятися та 26.12.2014 року підписав із ЗСУ контракт.

Солдат, командир бойової машини, командир 3-го відділення 1-го взводу 4-ї роти 2-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади, до якої був переведений 03.07.2015 року.

Загинув у ніч з 14 на 15 жовтня біля села Троїцьке Попаснянського району Луганської області внаслідок кульового пораненя у голову.

Поховали воїна 19 жовтня 2016 року, на селищному кладовищі села Смоліне, поряд із двома раніше загиблими на війні мобілізованими шахтарями. В нього залишились батьки та сестра.

Звичайний, нерозпіарений, загиблий у бою солдат, простий хлопець з села, у якого на сторінці є запис: «Служу українському народові».